Інжир дерево як садити
Інжир – вирощування у відкритому грунті
Ще в давні часи люди використовували інжир в якості цінного лікувального продукту, а прекрасні смакові показники наповнених соком плодів цінувалися справжніми гурманами на вагу золота. Нескладно зрозуміти, чому багато садівників горять бажанням посадити цю субтропічну культуру на своїй ділянці. Чи це можливо в наших кліматичних умовах, і які тонкощі варто врахувати при посадці?
Інжир, його опис
Фігове дерево, фіга, чи смаковиця – всі ці назви притаманні листопадній, субтропічній, дводомній рослині, батьківщиною якої вважається Мала Азія і Середземномор’я. Інжир досить широко представлений у флорі нашої планети – його можна зустріти в Середній Азії і Криму, на Кавказі та в інших теплих регіонах земної кулі. Інжир по праву вважається найдавнішою з окультурених людиною рослин – першими стали вирощувати аравійці, а потім корисний досвід перейняли сирійці і єгиптяни. В Америці фігове дерево з’явилося в кінці XVI століття, після чого зуміло «завоювати» і Європу. Суцвіття двох типів з’являються в пазухах листків. Жіночі суцвіття (фіги) перетворюються в солодкі, соковиті, грушоподібні плоди з тонкою шкіркою і дрібними насінинами-горішками. На верхівці залишається вічко (отвір, прикрите лусочками). Забарвлення плодів варіюється від жовтого до темно-синього (майже фіолетового).
Вибір ділянки для вирощування інжиру
В холодних регіонах, щоб отримати урожай інжиру, його доводиться вирощувати в теплицях. В місцевості з м’яким кліматом його вирощують у відкритому ґрунті, виділивши під посадку ділянку біля стіни, поверненої на південь (підходить також сонячне місце, розташоване між двома стінами). Завдяки такому укриттю інжир отримує ефективний захист від вітрів. Залягання ґрунтової води не повинно бути занадто високим (не вище трьох метрів). Категорично не підходять ділянки землі, які перебувають у місцях скупчення холодного повітря (у заплавах річок, в балках, низинах тощо). Найкращим вибором є височини або рівнини.
Підготовчі роботи
Обрану ділянку удобрюють перегноєм, скопують і боронують. Ріст кореневої системи інжиру в більшості випадків обмежують (без цього дерево розростеться, а урожай помітно знизиться). Щоб створити ефективну, але при цьому безпечну перешкоду, посадочні ями з боків обкладають бетонними плитами або цеглою, а на дно насипають биту цеглу (шаром до 30 сантиметрів) і утрамбовують цей наповнювач. У підсумку розмір ями має становити 50х50х70 сантиметрів. Її заповнюють сумішшю з садової землі, бутового каменю та кісткового борошна (2:1:1).
Способи розмноження інжиру
Найчастіше інжир розмножують зеленими живцями. Їх саджають в легкий супіщаний ґрунт (в кінці весни або на початку літа) і аж до вкорінення містять у вологому середовищі (під склянкою). Насіння висівають на відстані 1,5-2 сантиметрів, занурюючи їх на глибину 2-3 міліметри. Ґрунтову суміш готують з піску і перегною (1:1). Після посіву зволожують землю, прикривають склом (як варіант – прозорою поліетиленовою плівкою) і підтримують у вологому стані (ідеальний температурний режим 25-27°С). Сходи з’являються вже через 15-20 днів.
Посадка інжиру
Інжир садять з настанням тепла, в теплих регіонах – вже в березні. У підготовлені заздалегідь посадкові ями поміщають саджанці (злегка похило, кроною на південь), розправляють коріння і присипають їх землею, яку потім утрамбовують, рясно поливають і мульчують перепрілим гноєм або компостом.
Догляд за інжиром
Інжир потребує формувальної та санітарної обрізки. У перші три роки підживлення необов’язкове. Починаючи з четвертого року в квітні-травні ґрунт мульчують перепрілим гноєм або компостом (відро на один метр квадратний). В кінці вересня всі незрілі плоди, які виросли більші горошини, видаляють. Більш дрібні плоди з приходом холодів вкривають (обв’язують ялиновими гілками або папороттю або ж, збирають гілки в пучок і обгортають мішковиною). У квітні – травні утеплення поступово знімають. Восени після збору врожаю (інжир починає плодоносити на 3-4 рік) дерева поливають і підживлюють фосфорне-калійними добривами.
У холодних регіонах вирощування інжиру у відкритому ґрунті абсолютно неможливе. На щастя, його можна виростити і в квартирі. При правильному формуванні рослина виростає не вище півтора метра, а деякі його сорти навіть дають плоди. Для успішного вирощування інжиру необхідна пересадка в нову ґрунтову суміш (кожні три роки), а також грамотний полив (взимку він не потребує регулярного зволоження, а ось влітку режим вологості обов’язковий).
Інжир: посадка та догляд (журнал «СонцеСад» 2/2023)
Це дивовижне дерево росте на Землі вже мільйони років, відколи тут ще не було метеликів та бджіл. Його розлогі гілки з великим широким листям важко не впізнати. А плоди інжиру, світло-зеленого, темно-фіолетового, майже чорного, багряного, жовтого, темно-зеленого або пурпурового кольору, ваблять своїм медово-солодким смаком. Здавна смоківниця — символ миру та вічного життя, родючості та кохання, здоров’я та щастя.
«СонцеСад» продовжує серію статей про це чарівне плодове дерево й ставить більше запитань досвідченому садівникові, який вирощує інжир. Досвідчений садівник Володимир Щиголь розповів нам, як вибирати саджанці, зберігати їх, коли та де садити, як обрізати й підживлювати кущі смоківниці. Ви також дізнаєтесь, які хвороби та шкідники можуть здолати винну ягоду і яку неймовірну користь для здоров’я мають плоди інжиру.
⌂ Фото: Автор статті — Володимир Щиголь
Також слухайте цю статтю в аудіоформаті
Як вибрати саджанці інжиру
«Найголовніше — купуйте саджанці в перевірених людей і тільки в тому місці, де є стовідсоткова гарантія якості. Саджанці смокви мають бути з дозрілої лози. На розмір кущика не зважайте. Найважливіше, щоб він прижився та пішов у ріст. Лоза повинна мати три або чотири здорові гарні бруньки», — зазначив експерт із вирощування інжиру.
Погляньте, скільки може важити половинка інжиру!
Готуємо саджанці інжира до зберігання
«Маєте один кущик — найкраще його посадити та накрити, якщо температура повітря нижча за 0. Коли багато кущів — очистіть коріння від землі, занурте в глину й тримайте саджанці у зволоженій суміші піску та тирси», — порадив пан Володимир.
Відео: Інжир: як обрати саджанці та де їх зберігати
Коли та де посадити саджанець інжира
«Якщо ви зробите так, що зима буде не страшна для вашої рослини, то садіть її до морозів. Я вдруге й у січні саджаю інжир. Головне — його прикрити. Узимку рослина спить. Коли помітите, що вона майже прокинулася, перенесіть смоківницю в тепле місце. Там почне вегетацію.
У травні матимете вже сформований кущик, зелений, чудовий, красивий. Коли не буде приморозків, виставте кущ інжиру на вулицю. Облаштуйте йому мінітеплицю. Захищайте від сонця та можливих приморозків. Буває таке, що приморожує і наприкінці травня. Треба чекати похмурого дня, щоб сонце не спалило відразу листочки, і тоді висаджувати інжир.
Краще садити на місці, де завжди сяє сонечко. Головне, щоб із півночі кущі були захищені від вітру, а інша сторона — максимально відкрита. Що більше сонця, то краще», — поділився досвідом садівник.
⌂ Фото: Авторський метод — вирощування інжиру в траншеї
Відео: Вирощуємо інжир у траншеї
Володимир Щиголь ділиться методом вирощування інжиру під кутом 45 ° у траншеях
Обрізка інжиру
«Якщо кущ інжиру дуже загущений, доброго результату не отримаєте. Вийде щось схоже на ліс. Основне завдання восени — зберегти якнайбільше здорових гілочок. А навесні — оглядати їх і вирішувати, які з них стовідсотково варто зрізати.
Зверніть увагу, що коли видаляємо гілочки, то всередині є біле молочко. Воно досить агресивне. Якщо потрапить на шкіру, передусім у сонячну погоду, може добряче попекти руки. Так само й листочки. Тому раджу обов’язково вдягати рукавички.
Якщо я можу пригнути до землі м’який молодий пагін інжиру, його не обрізаю, а залишаю. Наступного року отримаю море плодів.
Кущ інжиру формую так, щоб середина рослини більше провітрювалася і на неї потрапляло багато сонячного проміння. Коли густий кущ вкривається пишним листям, тоді сонце до плодів дістатися не може», — зауважив експерт.
Відео: Секрети щедрого урожаю інжиру
Як підживити кущі інжиру
«Змішати органічне добриво з водою, додати туди кропиви та раз на два тижні давати рослині. І так до середини літа. Далі — ніякого азоту, тільки фосфор і калій, які є у звичайному попелі. Я насипаю його в бочку, настоюю, потім підживлюю рослину. У відкритому ґрунті ще додаю обов’язково таке добриво, як «Біо», яке не дає можливості личинці хруща з’їдати корінці кущів.
⌂ Фото: Щедрий врожай інжиру пана Володимира
На зиму я застосовую вологозарядне поливання смоківниць водою зі ставка, багатою на мікроелементи та інші потрібні рослинам речовини. Вона також має ту саму температуру, що й навколишнє середовище», — розповів про всі нюанси догляду за кущами інжиру пан Володимир.
Як отримувати два врожаї смоківниці на рік — читайте у першій частині циклу, присвяченому вирощуванню інжиру: «Садимо інжир».
⌂ Фото: Так виглядає листок інжиру, коли щось бракує рослині
Хвороби та шкідники інжиру
«Ця рослина закордонна, тому тут, в Україні, вона не має тих захворювань та шкідників, які загрожують їй на батьківщині», — заспокоїв нас досвідчений садівник.
Інжир майже не уражається хворобами. Інколи може на листочках з'явитися іржа, яку викликають несприятливі погодні умови. Щодо шкідників, то плоди здатна проколоти цикадка. Але це трапляється рідко, тому хімічного захисту рослина не потребує.
На відео побачити цикадку, яка зрідка пошкоджує інжир
Профілактика захворювань інжиру полягає у вчасному обрізуванні хворих гілок, листя чи плодів і помірному поливанні.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Світлана Гончаренко
Корисні властивості інжиру
- Смоківниця допомагає відновити сили, підвищує стресостійкість, відновлює нервові клітини й поліпшує розумову діяльність.
- Інжир багатий на вітаміни В1, В2, В6, калій, кальцій, каротин, фосфор, магній та залізо. Позитивно впливає на травну систему, очищає організм від токсинів.
- Підвищує рівень гемоглобіну в крові, тому корисний для дітей, підлітків, вагітних.
- Стимулює ріст та відновлення кісток.
- Бореться з тахікардією, поліпшує роботу серця та судин.
- Чай із листя сприяє нормалізації рівня цукру в крові.
- Відвар із гілочок смокви лікує водянку, а із сушеного інжиру – ангіну, кашель, бронхіт, запалення легень.
